Родинність
Ми зустрічаємо гостей як своїх — уважно, без зайвого пафосу.

Ми з Берегомета. Спочатку — маленький ресторан, потім готель, тепер простір для важливих подій. Робимо це втрьох поколіннях однієї родини.
У 1969-му наша родина відкрила невеликий ресторан у Берегометі — місці, куди приходили сусіди на неділю і на свята. Готували те, що вміли з дитинства: банош, вареники, печеню, настоянки.
Через десятиліття гості почали лишатися на ніч — і ми звели готель поруч. 15 номерів, той самий ресторан, той самий ліс за вікном.
«Стіжок» — це не мережа і не концепт. Це наш дім, у який ми впускаємо гостей і хочемо, щоб вони поверталися.
Над Берегометом стоїть гора Стіжок — 782,4 метри. Її обриси нагадують стіг сіна, звідси і назва селища у народі, і назва нашого готелю.
Гора — частина території Вижницького національного природного парку. Це ліс, марковані стежки і панорама Буковинських Карпат з вершини.
Ми обрали цю назву, бо гора видно з подвір'я щоранку — і саме вона задає ритм нашому дню.
Ми зустрічаємо гостей як своїх — уважно, без зайвого пафосу.
Буковинська кухня, місцеві продукти, ремесла — без стилізації.
Кажемо, як є: що входить, що ні, що поруч, а що — сторонні об'єкти.
Ліс, гори і тиша — наш головний ресурс. Бережемо їх для наступних гостей.
Народжується ресторан у Берегометі — родина починає приймати гостей.
Оновлення ресторану, повернення до буковинських рецептів у меню.
Розширення залів — з'являється можливість проводити великі події.
Формування концепції «Стіжок» — назва від гори над селищем.
Відкриття готелю — 15 номерів на території ресторану.
Оновлений «Стіжок» — готель, ресторан і простір для подій в одному місці.

Ми поповнюємо архів. Якщо у вас є фото зі «Стіжка» різних років — напишіть нам, будемо раді додати їх у колекцію.